Навчальний процес  у коледжі організовується  з  урахуванням  можливостей сучасних інформаційних  технологій  навчання  та  орієнтується  на формування освіченої,  гармонійно розвиненої особистості,  здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузях техніки,  технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки.

Зміст   освіти   –   це   науково-обгрунтована   система дидактично  та  методично  оформленого  навчального  матеріалу для різних освітніх і кваліфікаційних рівнів.

Освітньо-професійна програма   підготовки   –   це    перелік нормативних  та  вибіркових  навчальних  дисциплін  із зазначенням обсягу  годин,  відведених  для  їх  вивчення,  форм  підсумкового контролю.

Структурно-логічна схема підготовки – це наукове і  методичне обґрунтування  процесу  реалізації  освітньо-професійної  програми підготовки.

Зміст освіти складається з нормативної та вибіркової частин. Нормативна частина  змісту  освіти  визначається  відповідним державним стандартом освіти.

Вибіркова частина змісту освіти визначається вищим навчальним закладом.

Організація   навчального  процесу  у  коледжі  базується  на  Законі  України “Про  освіту” 1991р., державних  стандартах освіти, інших актах законодавства України  з питань освіти.

Кваліфікаційна характеристика   –   це   основні   вимоги  до професійних якостей,  знань і умінь  фахівця,  які  необхідні  для успішного виконання професійних обов’язків.

Організація навчального процесу здійснюється навчальними підрозділами коледжу (факультетами,  кафедрами,  відділеннями,  предметними або цикловими комісіями тощо). Основним  нормативним  документом,  що  визначає   організацію   навчального  процесу  в  конкретному  напрямку  освітньої  або  кваліфікаційної  підготовки, є навчальний план, який складається   на підставі     освітньо-професійної програми  та  структурно-логічної  схеми  підготовки  і   визначає  перелік та обсяг нормативних і  вибіркових  навчальних  дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми  проведення  навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу,  форми  та  засоби проведення поточного і підсумкового контролю.

Для конкретизації планування навчального  процесу  на  кожний навчальний рік складається робочий навчальний план.

Нормативні навчальні  дисципліни   встановлюються   державним стандартом освіти. Дотримання їх назв та  обсягів  є  обов’язковим для навчального закладу.

Вибіркові навчальні     дисципліни    встановлюються    коледжем для  задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб особи,  ефективного використання можливостей    і   традицій   конкретного   навчального   закладу, регіональних потреб тощо.

Форми організації навчання

Навчальний   процес   у   коледжі здійснюється   у   таких   формах:  навчальні  заняття,  виконання індивідуальних завдань,  самостійна  робота  студентів,  практична підготовка, контрольні заходи.

Основні  види  навчальних  занять  у  вищих   навчальних
закладах:

– лекція;

– лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;

– консультація.

Лекція

Лекція – основна форма проведення навчальних занять  у ТЕК МНАУ, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.

Лабораторне заняття

Лабораторне заняття – форма навчального  заняття,  при якому   студент  під  керівництвом  викладача  особисто  проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження   окремих   теоретичних  положень  даної  навчальної дисципліни,  набуває  практичних  навичок  роботи  з  лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою,  методикою експериментальних досліджень  у  конкретній предметній галузі.

Практичне заняття

Практичне заняття –  форма  навчального  заняття,  при якій  викладач  організує  детальний  розгляд  студентами  окремих теоретичних положень навчальної  дисципліни  та  формує  вміння  і навички   їх   практичного   застосування  шляхом  індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Практичні заняття  проводяться  в аудиторіях або в навчальних лабораторіях,  оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною   технікою.

Семінарське заняття

Семінарське заняття – форма навчального  заняття,  при якій  викладач  організує  дискусію  навколо попередньо визначених тем,  до  котрих  студенти  готують  тези  виступів  на   підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).

Консультація

Консультація  –  форма  навчального заняття,  при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення  певних  теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Індивідуальні завдання

Індивідуальні  завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахункової, графічні,  курсові,  дипломні  проекти  або  роботи тощо) видаються  студентам в терміни, передбачені вищим навчальним закладом.  Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем. Допускаються випадки виконання комплексної тематики  кількома студентами.

Самостійна робота студента

Самостійна   робота   студента   є  основним  засобом оволодіння навчальним матеріалом у час,  вільний від  обов’язкових навчальних занять.

Практична підготовка студентів

Практична підготовка   студентів   коледжу  є обов’язковим компонентом освітньо-професійної програми для  здобуття  кваліфікаційного  рівня  і  має  на  меті   набуття студентом професійних навичок та вмінь.

Практична підготовка  студентів  здійснюється  на   передових сучасних підприємствах і організаціях різних галузей господарства, науки,  освіти,  охорони здоров’я, культури, торгівлі і державного управління.

Контрольні заходи

Контрольні заходи включають поточний  та  підсумковий контроль.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних  та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до  виконання  конкретної  роботи.  Форма проведення  поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання   рівня   знань   визначаються   відповідною   кафедрою (предметною або цикловою комісією).

Підсумковий контроль проводиться з метою  оцінки  результатів навчання  на  певному  освітньому  (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах.

Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента.

Семестровий контроль

Семестровий   контроль   проводиться    у    формах семестрового  екзамену,  диференційованого  заліку  або  заліку  з конкретної навчальної дисципліни в обсязі  навчального  матеріалу, визначеного   навчальною   програмою,  і  в  терміни,  встановлені навчальним планом.

Семестровий екзамен   –   це   форма   підсумкового  контролю засвоєння  студентом  теоретичного  та  практичного  матеріалу   з окремої  навчальної  дисципліни  за  семестр,  що  проводиться  як контрольний захід.

Семестровий диференційований  залік  –  це форма підсумкового контролю,  що полягає в  оцінці  засвоєння  студентом  навчального матеріалу  з  певної  дисципліни  виключно на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань (розрахункових,  графічних тощо).

Екзамени проводяться згідно з розкладом,  який доводиться  до відома викладачів і студентів не пізніше,  як за місяць до початку сесії.  Порядок  і  методика  проведення  заліків   та   екзаменів визначаються вищим навчальним закладом.

Державна атестація студента

Державна атестація студента здійснюється  державною екзаменаційною (кваліфікаційною)   комісією   після  завершення   навчання   на   певному   освітньому (кваліфікаційному)  рівні  або  його  етапі  з  метою встановлення фактичної  відповідності  рівня   освітньої   (кваліфікаційної) підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики.

Присвоєння кваліфікації   молодшого   спеціаліста    здійснює державна  кваліфікаційна  комісія,  інших  кваліфікацій – державна екзаменаційна комісія.

Державна комісія  перевіряє  науково-теоретичну  та практичну підготовку  випускників,  вирішує  питання   про   присвоєння   їм відповідного  освітнього рівня (кваліфікації),  видання державного документа про освіту (кваліфікацію),  опрацьовує  пропозиції  щодо поліпшення  якості  освітньо-професійної підготовки спеціалістів у вищому навчальному закладі.

Навчальний час студента

Обліковими одиницями навчального часу студента  є  академічна година, навчальні день, тиждень, семестр, курс, рік.

Навчальний тиждень   –   складова  частина  навчального  часу студента тривалістю не більше 54 академічних годин (1,5 кредитів).

Науково-дослідна робота студентів коледжу